Визначення HLA-сумісності партнерів

Антигени системи HLA (англ. лейкоцитарний антиген людини) представляють собою складний комплекс поверхневих клітинних білків, залучених у механізм розпізнавання «свій-чужий», забезпечуючи таким чином ідентифікацію клітин організму.

Основні їх завдання полягають у наступному:
• забезпечення ідентифікації клітин і тканинної сумісності організму;
• формування та підтримання деяких видів імунітету.

Саме функція тканинної сумісності вкрай важлива для нормального перебігу вагітності.
Відомо, що імунні механізми залучені у розвитку 40-50% випадків звичного невиношування вагітності на ранніх строках (до 6-7 тиж.), з яких вагома частина є HLA-асоційованою.

Кожна людина є унікальною за набором HLA-детермінант. І для нормального перебігу вагітності важливим фактором є максимальна відмінність батьків за описаними антигенами. В нормі, HLA-антигени ембріона відрізняються від материнського набору присутністю батьківської компоненти. Таким чином, для материнського організму майбутня дитина «наполовину чужорідна».

Саме ця несхожість є ключем до прийняття вагітності організмом матері. Згідно сучасної теорії, антигени ембріона можуть розпізнаватись материнською імунною системою вже на 2-3-й день після запліднення, а повного розвитку імунологічна реакція набуває до 15-16-го дня вагітності.

Відмінні від матері HLA-антигени ембріона на ранніх стадіях розвитку вагітності викликають специфічну антигенну стимуляцію матері, що призводить до продукції спеціальних «захисних» антитіл проти батьківської HLA-компоненти. «Захисні» антитіла зв’язуються з HLA-антигенами клітин плідної частини плаценти і «маскують» її, захищаючи від відторгнення як частково чужорідний матеріал.

Якщо успадкований від батька набір HLA-антигенів подібний до материнського, то, відповідно, і HLA-антигени ембріона більш схожі на материнські. Імунна система матері сприймає такий ембріон не як «наполовину чужорідний матеріал», а як змінену тканину власного організму (наприклад, пухлинну).
А відсутність належної антигенної стимуляції матері призводить до відсутності (або нестачі) «захисних» антитіл для ембріона. У результаті зародок не розпізнається організмом матері як ембріон, а сприймається як змінені клітини (наприклад, пухлинні) власного організму. В таких випадках ембріон стає об’єктом агресії для імунної системи матері та відторгається, що призводить до довільного переривання вагітності.

Таким чином, HLA-типування доцільно проводити в комплексі обстеження пар зі звичним невиношуванням вагітності нез'ясованого генезу в анамнезі.

При сумісності подружжя за 2-3-ма і більше HLA-антигенами доцільне проведення передгравідарної підготовки, що включає активну та/або пасивну імунізацію.